5 причин, чому дитина не хоче вчитись читати 

Часто небажання вчитися читати народжується з деталей, які для дитини мають велике значення.

📘 Читання подається як «обов’язок», а не відкриття.
 Коли дорослі наголошують лише на результаті («ти вже маєш це знати», «роби швидше», «скоро до школи»), дитина відчуває тиск. У її голові читання асоціюється з перевіркою, страхом помилки, а не з грою і відкриттям, як це має бути у дошкільному віці.

🧩 Завдання не відповідають віку й рівню розвитку.
 Якщо завдання надто складні, дитина відчуває перевантаження. Якщо надто легкі, нудьгу. Малюкам потрібні завдання в зоні найближчого розвитку: трішки складніші за те, що вони вже вміють, але доступні та посильні. Саме тоді виникає відчуття успіху й бажання рухатись далі.

🎧 Бракує підготовчих навичок або страждає концентрація.
 Проблема не завжди у читанні. Часто дитині важко через несформований фонематичний слух чи недостатню увагу. Коли ці механізми «просідають», читання стає надто енергозатратним  і тому природно виникає опір.

💛 Немає емоційної підтримки під час занять.
 Діти вчаться найкраще там, де відчувають тепло, прийняття й безпеку. Якщо у процесі звучать зауваження, поспіх або критика, мотивація згасає. Якщо є контакт очей, м’який голос і радість дорослого, інтерес розквітає.

🌟 Немає особистого інтересу або дитина не бачить сенсу.
 Якщо книжка не про те, що їй цікаво, або процес надто монотонний, внутрішній потяг зникає. Малюку важливо відчути: «я вмію», «у мене виходить», «це про мене», «мені цікаво». Саме так формується справжня, природна мотивація до читання.

Ось чому важливо, щоб перші кроки були не про тиск і «треба», а про інтерес, радість і відчуття успіху. Саме для цього я створила книжку «Вчимося читати». Щоб дати дітям легкий, природний і емоційно комфортний старт у читанні, де кожне завдання підтримує дитячу цікавість і впевненість.