Діти читають, але чи розуміють прочитане? 

Про що попереджають результати PISA 2025

У 8 вересня 2026 року Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) оприлюднила результати міжнародного дослідження PISA 2025. У ньому взяли участь понад 760 тисяч 15-річних учнів із 91 країни. Цього разу основною галуззю дослідження були природничі науки, але традиційно оцінювалися також математика і читання. Саме результати з читання змушують особливо замислитися.

За десять років, із 2015-го до 2025-го, середній результат із читання знизився на 28 балів. 

Що означає «низький результат із читання»?

PISA перевіряє не техніку читання і не швидкість, з якою підліток може прочитати сторінку. Учневі потрібно зрозуміти текст, знайти потрібну інформацію, визначити головну думку, зіставити різні фрагменти, оцінити зміст і форму повідомлення, відрізнити факт від судження.

Саме тут виникає принципова різниця між умінням прочитати текст і вмінням працювати з його змістом.

Мінімальним орієнтиром PISA вважає другий рівень читацької грамотності. Учень, який його досяг, здатний визначити головну думку тексту середньої довжини, знайти інформацію за заданими критеріями та за певних умов осмислити мету й форму тексту. 

За результатами PISA 2025, такого рівня досягли в середньому 69% обстежуваних учнів. Тобто, приблизно троє з десяти 15-річних учнів не продемонстрували навіть базового рівня читацької грамотності. 

А що в Україні?

Результати України складніші. У 17 українських регіонах, які брали участь у PISA 2025, лише 55% учнів досягли щонайменше другого рівня читацької грамотності. Тобто, приблизно 45% українських 15-річних учасників дослідження не досягли базового рівня читання за критеріями PISA.

Ще один показник також привертає увагу. Найвищого, п’ятого або вищого рівня читацької грамотності досяг лише 1% українських учнів, тоді як середній показник OECD становить 6%. Учні цього рівня можуть розуміти великі й складні тексти, працювати з абстрактними ідеями, аналізувати джерело інформації та розрізняти факт і думку за непрямими ознаками. 

Водночас українські результати 2025 року приблизно залишилися на рівні 2022 року. Це теж важливий факт. Діти проходили навчання в надзвичайно складних умовах війни, повітряних тривог, переміщень, дистанційного навчання та інших порушень нормального освітнього процесу. Тому українські дані потребують особливо обережного трактування. 

Що відбувається з читанням?

Мене особливо зацікавила ще одна частина дослідження. OECD аналізувала не тільки правильність відповідей, а й те, як учні виконували завдання з читання.

Між 2018 і 2025 роками частка точних і вільних читачів у середньому скоротилася приблизно на сім відсоткових пунктів. Натомість частка так званих hasty readers, тобто учнів, які швидко давали неправильні відповіді, збільшилася приблизно з 7% до 11%.

Особливо погіршувалося виконання завдань ближче до кінця тестування. OECD пов’язує це, зокрема, зі зниженням уваги, наполегливості або впевненості учнів під час роботи зі складними завданнями. 

Ось тут проблема читання виходить далеко за межі уроків літератури.

Дитині потрібно не лише прочитати слова. Потрібно втримати увагу, не поспішити з відповіддю, повернутися до тексту, зіставити інформацію, помітити суперечність, подумати над значенням прочитаного.

І ці вміння не виникають раптом у п’ятнадцять років.

Тому я б починала розмову про PISA не зі школи

Як педагог дошкільної освіти, я бачу в цих результатах питання, яке стосується значно молодших дітей.

Що ми називаємо результатом навчання читання дошкільника? Якщо дитина у п’ять років швидко складає букви у слова, дорослим легко вирішити, що завдання виконано: вона читає.

А що відбувається після прочитання? Чи може дитина сказати, про що було речення? Чому герой так учинив? Що сталося спочатку, а що потім? Яке слово допомогло це зрозуміти? Що можна передбачити далі? Чи може вона пов’язати прочитане зі своїм досвідом?

Саме тут починається робота зі змістом.

У дошкільному віці вона, звичайно, має відповідати можливостям дитини. Нам не потрібні маленькі п’ятирічні аналітики, які виконують завдання формату PISA. Нам потрібна дитина, яка звикає думати над тим, що чує і читає.

Тому я завжди вважала принциповим, щоб навчання читання не завершувалося на рівні «буква, склад, слово». Дитина читає слово і співвідносить його зі значенням. Читає речення і розуміє ситуацію. Читає невеликий текст і відповідає на запитання, встановлює послідовність подій, знаходить причини, висловлює припущення.

Так поступово формується звичка: прочитати означає зрозуміти.

Є ще одна причина замислитися саме зараз

PISA 2025 показує, що падіння результатів не можна пояснити лише пандемією. У багатьох країнах погіршення розпочалося раніше і має довготривалий характер. OECD прямо говорить про глибші проблеми освітніх систем. 

Ми також живемо в іншому інформаційному середовищі, ніж діти двадцять років тому. Інформації стало незрівнянно більше. Вона надходить швидко, короткими фрагментами, постійно перемикає увагу.

Тому здатність зупинитися на тексті, прочитати його до кінця, зрозуміти, перевірити інформацію і сформулювати власну думку набуває ще більшої ваги.

Особливо тепер, коли штучний інтелект може за кілька секунд створити відповідь замість людини. На презентації результатів PISA 2025 OECD сформулювала дуже точний принцип: технології мають допомагати мисленню, а не замінювати його. 

Я б додала: це стосується і читання. Можна навчити дитину швидко складати букви у слова. Значно складніше виховати читача, який хоче зрозуміти прочитане, ставить запитання, помічає деталі, співвідносить факти і не задовольняється першою очевидною відповіддю.

Результати PISA 2025 показують, що саме такого читача сьогодні потребує освіта. І починати його виховувати варто задовго до п’ятнадцяти років.

Офіційні матеріали: PISA 2025 Results, Volume I та результати PISA 2025 для українських регіонів.